Toxic epidermal necrosis - Токсичний Епідермальний Некрозhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Синдром_Лаєлла
Токсичний Епідермальний Некроз (Toxic epidermal necrosis) — це важка шкірна реакція. Ранні ознаки включають лихоманку та грипоподібні симптоми. Через кілька днів на шкірі з’являються пухирі та лущення, утворюючи болючі ділянки, які лущаться. Слизові оболонки, зокрема порожнина рота, зазвичай також уражаються. Ускладнення можуть включати зневоднення, сепсис, пневмонію та поліорганну недостатність.

Найпоширенішою причиною є певні лікарські засоби, такі як lamotrigine, carbamazepine, allopurinol, sulfonamide antibiotics та nevirapine. Фактори ризику включають ВІЛ та системний червоний вовчак. Лікування зазвичай проводиться в лікарні, наприклад, у відділенні опіків або відділенні інтенсивної терапії.

○ Лікування
Оскільки це серйозне захворювання, при ураженні губ або рота, а також при появі пухирів на шкірі, слід якомога швидше звернутися до лікаря.
Потрібно негайно припинити прийом підозрілих препаратів (наприклад, антибіотики, нестероїдні протизапальні засоби).

☆ За результатами дослідження Stiftung Warentest у Німеччині за 2022 рік рівень задоволеності споживачів ModelDerm був лише трохи нижчим, ніж платними телемедичними консультаціями.
  • Характерна втрата шкіри Токсичний Епідермальний Некроз (Toxic epidermal necrosis)
  • TENS ― 10 день
  • Necrolysis epidermalis toxica
  • Пухирі на ранній стадії можуть швидко прогресувати, вражаючи все тіло протягом кількох днів.
References Stevens–Johnson Syndrome and Toxic Epidermal Necrolysis: A Review of Diagnosis and Management 34577817 
NIH
Stevens-Johnson Syndrome (SJS) і Toxic Epidermal Necrolysis (TEN) — це рідкісні стани, при яких шкіра зазнає значного некрозу та лущення. Щодо лікування, cyclosporine (циклоспорин) є високоефективним засобом при SJS, тоді як комбінація внутрішньовенного імуноглобуліну (IVIg) і кортикостероїдів найкраще підходить для випадків SJS та TEN.
Stevens-Johnson Syndrome (SJS) and Toxic Epidermal Necrolysis (TEN) are rare diseases that are characterized by widespread epidermal necrosis and sloughing of skin. Regarding treatment, cyclosporine is the most effective therapy for the treatment of SJS, and a combination of intravenous immunoglobulin (IVIg) and corticosteroids is most effective for SJS/TEN overlap and TEN.
 Toxic Epidermal Necrolysis: A Review of Past and Present Therapeutic Approaches 36469487
Toxic epidermal necrolysis (TEN) — серйозна шкірна реакція, викликана певними ліками та активністю імунної системи, що призводить до великого відшарування зовнішнього шару шкіри (епідермісу) і вражає понад 30 % поверхні тіла. Рівень смертності від TEN становить понад 20 %, часто через інфекції та проблеми з диханням. Припинення прийому ліків, що викликають реакцію, надання підтримуючої терапії та використання додаткових методів лікування можуть покращити результат. За даними недавніх досліджень, такі препарати, як cyclosporine(циклопорин), TNF‑alpha inhibitors(інгібітори фактора некрозу пухлини альфа) та комбінація intravenous immunoglobulin(внутрішньовенний імуноглобулін) і corticosteroids(кортикостероїди), можуть бути корисними; це підтверджено рандомізованими контрольованими дослідженнями та мета‑аналізом багатьох досліджень.
Toxic epidermal necrolysis (TEN) is a serious skin reaction caused by certain medications and immune system activity, resulting in large-scale detachment of the outer skin layer (epidermis), affecting more than 30% of the body's surface. TEN has a mortality rate of over 20%, often due to infections and breathing difficulties. Stopping the medication causing the reaction, providing supportive care, and using additional treatments can improve the outcome. Recent studies have shown that drugs like cyclosporine, tumor necrosis factor alpha inhibitors, and a combination of intravenous immune globulin and corticosteroids can be helpful, based on randomized controlled trials and analyses of multiple studies.
 Toxic Epidermal Necrolysis and Steven–Johnson Syndrome: A Comprehensive Review 32520664 
NIH
Recent Advances: There is improved understanding of pain and morbidity with regard to the type and frequency of dressing changes. More modern dressings, such as nanocrystalline, are currently favored as they may be kept in situ for longer periods. The most recent evidence on systemic agents, such as corticosteroids and cyclosporine, and novel treatments, are also discussed.